Упродовж століть український народ створював свої обряди, дотримувався звичаїв, що грунтувалися на християнських морально-етичних засадах.

Сучасному українцю теж цікаво, що з ним станеться завтра, наступного тижня, року, за кілька літ…А для дівчат велике значення мають радощі першого кохання, роздуми про майбутнє. Трохи відкрити таємницю прийдешніх подій допомагали ворожіння, які розпочинаються з передодня Різдва і тривають до Водохреща. Зазирнути в майбутнє і дізнатися, як це робили наші прабабусі, запросили дівчат бібліотекарі філії №19 на дівич-вечір "Доленько моя, озвися і до мене пригорнися".

Дотримуючись давніх традицій, бібліотекарі приготували багато магічної атрибутики. Так, дівчатка ворожили на полінах, ножах, пшеничних зернинах, чобітках, чашках, книгах, спідницях та ін.

Найбільшу зацікавленість викликав відтворений давній звичай ворожіння на поліні, який давав змогу дізнатися про статуру та риси характеру майбутнього судженого. Із зав'язаними очима кожна учасниця навмання витягувала своє поліно, якщо рівне – наречений стрункий, зелене – молодий, трухляве – старий, із сучками – роботящий, має багато відгалужень – кількість діточок, із гладкою корою – багатий, без кори – бідний.

А який же дівич-вечір без щирих ліричних українських пісень? Вони прозвучали у виконанні дуету "Мальвочки"(Вікторія Мельничук та Юлія Мусієнко) і лауреата Міжнародного конкурсу "Об'єднаймо дітей мистецтва", вокалістки ансамблю "Ксенія" переможниці музичного фестивалю "Степові джерела" Аліни Догарової.

Вечір вдався на славу: усі дівчатка, окрилені сподіваннями на гарне майбутнє, загадали зустрітися знову в бібліотеці в наступному році, щоб поворожити на долю.

 

Олена Більченко, завідуюча бібліотекою-філією №19

Вечірня газета. – 2013. – 18 січня. – с.12.